скитувати

СКИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.

Жити в скиті; вести життя скитника.

Хто ж у цім скиту скитуватиме? (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скитувати — скитува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. скитувати — -ую, -уєш, недок., розм. Жити в скиті; вести життя скитника. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скитувати — СКИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Жити в скиті; вести життя скитника. Хто ж у цім скиту скитуватиме? (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. скитувати — Скитува́ти, -ту́ю, -єш гл. Жить скитникомъ. Хто ж у цім скиту скитуватиме? К. Бай. 112. Словник української мови Грінченка