скитувати
СКИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Жити в скиті; вести життя скитника.
Хто ж у цім скиту скитуватиме? (Сл. Гр.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скитувати — скитува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- скитувати — -ую, -уєш, недок., розм. Жити в скиті; вести життя скитника. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скитувати — СКИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Жити в скиті; вести життя скитника. Хто ж у цім скиту скитуватиме? (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- скитувати — Скитува́ти, -ту́ю, -єш гл. Жить скитникомъ. Хто ж у цім скиту скитуватиме? К. Бай. 112. Словник української мови Грінченка