Орфографічний словник української мови

склеплений

скле́плений 1

дієприкметник

склепінчастий

рідко

скле́плений 2

дієприкметник

від: склепати

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. склеплений — I -а, -е, рідко. Те саме, що склепінчастий. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до склепити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. склеплений — СКЛЕ́ПЛЕНИЙ¹, а, е, рідко. Те саме, що склепі́нчастий. Тісна, подовгаста кімната зі склепленою стелею тонула в півсумерку [напівтемряві] (І. Франко). СКЛЕ́ПЛЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. до склепи́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. склеплений — СКЛЕ́ПЛЕНИЙ¹, а, е, рідко. Те саме, що склепі́нчастий. Тісна, подовгаста кімната зі склепленою стелею тонула в півсумерку [напівтемряві] (Фр., VI, 1951, 323). СКЛЕ́ПЛЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до склепи́ти.  Словник української мови в 11 томах