Значення в інших словниках
-
скорботний —
Тужний, тужливий, СУМНИЙ, жалісний, нерадісний; (марш) жалобний; (- працю) тяжкий, безрадісний; скорбний.
Словник синонімів Караванського
-
скорботний —
[скорботнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови
-
скорботний —
-а, -е. 1》 Який глибоко переживає, страждає від чого-небудь (про людину), печальний, сумний; прот. радісний. || Який виражає глибокі переживання, страждання, власт. людині, що так переживає, страждає. || заст. Пов'язаний з трауром, траурний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
скорботний —
СКОРБО́ТНИЙ, а, е. 1. Який глибоко переживає, страждає від чого-небудь (про людину); печальний, сумний; протилежне радісний. Замовкне Щур, покірний, скорботний (С.
Словник української мови у 20 томах
-
скорботний —
СУМНИ́Й (який відчуває сум; який виражає або навіває сум), СМУТНИ́Й, ЗАСМУ́ЧЕНИЙ, НЕВЕСЕ́ЛИЙ, СУМОВИ́ТИЙ, ЖУРЛИ́ВИЙ, ЖУРНИ́Й, ПЕЧА́ЛЬНИЙ, БЕЗРА́ДІСНИЙ, БЕЗВІДРА́ДНИЙ, НЕРА́ДІСНИЙ, ЗАЖУ́РЕНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЙНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЧНИЙ рідше, СКОРБО́ТНИЙ...
Словник синонімів української мови
-
скорботний —
Скорбо́тний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
скорботний —
СКОРБО́ТНИЙ, а, е. 1. Який глибоко переживає, страждає від чого-небудь (про людину); печальний, сумний; протилежне радісний. Замовкне Щур, покірний, скорботний (Вас.
Словник української мови в 11 томах
-
скорботний —
Скорботний, -а, -е Скорбный.
Словник української мови Грінченка