скорботно —
Присл. до скорботний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скорботно —
СКОРБО́ТНО. Присл. до скорбо́тний. Невідомий почав жадібно їсти. Мати сіла поруч, підперла щоку долонею і скорботно дивилась на нього (Є. Кравченко); Вона стояла у дверях з блідим обличчям Мадонни і скорботно розтягла уста (М.
Словник української мови у 20 томах
скорботно —
СКОРБО́ТНО. Присл. до скорбо́тний. Невідомий почав жадібно їсти. Мати сіла поруч, підперла щоку долонею і скорботно дивилась на нього (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 45); Вона стояла у дверях з блідим обличчям Мадонни і скорботно розтягла уста (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах