Орфографічний словник української мови

скорняти

скорня́ти

дієслово недоконаного виду

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. скорняти — -яю, -яєш, док., перех., діал. Розбудити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скорняти — СКОРНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., кого, діал. Розбудити. Ліпше грати тихо, тихо, аби братів не скорняти (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  3. скорняти — СКОРНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех., діал. Розбудити. Ліпше грати тихо, тихо, аби братів не скорняти (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  4. скорняти — Скорняти, -няю, -єш гл. Разбудить. Скорнєй єго. Вх. Зн. 64. Ліпше грати тихо, тихо, аби братів не скорняти. Федьк. І. 41. 2) Согнать. Вх. Зн. 64.  Словник української мови Грінченка