скорняти

Скорняти, -няю, -єш

гл. Разбудить. Скорнєй єго. Вх. Зн. 64. Ліпше грати тихо, тихо, аби братів не скорняти. Федьк. І. 41.

2) Согнать. Вх. Зн. 64.

Значення в інших словниках

1. скорняти — скорня́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. скорняти — -яю, -яєш, док., перех., діал. Розбудити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скорняти — СКОРНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., кого, діал. Розбудити. Ліпше грати тихо, тихо, аби братів не скорняти (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
4. скорняти — СКОРНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех., діал. Розбудити. Ліпше грати тихо, тихо, аби братів не скорняти (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах