Орфографічний словник української мови

скракля

скра́кля

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. скракля — -і, ж. Дерев'яна циліндрична цурпалка, признач. для гри в скраклі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скракля — СКРА́КЛЯ, і, ж. Дерев'яна циліндрична цурпалка, признач. для гри в скраклі. Він відразу ж вибив стоячу скраклю (О. Донченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. скракля — ГОРОДКИ́ (спортивна гра з дерев'яними цурками), СКРА́КЛІ. На дворі піднімався гук. Там уже строїлися одні в городки, другі — в зайця, треті в свинки (Панас Мирний); У скраклі гуляють меткі хлопчаки (І. Нехода).  Словник синонімів української мови
  4. скракля — СКРА́КЛЯ, і, ж. Дерев’яна циліндрична цурпалка, признач. для гри в скраклі. Він відразу ж вибив стоячу скраклю (Донч., IV, 1957, 379).  Словник української мови в 11 томах