скракля

ГОРОДКИ́ (спортивна гра з дерев'яними цурками), СКРА́КЛІ. На дворі піднімався гук. Там уже строїлися одні в городки, другі — в зайця, треті в свинки (Панас Мирний); У скраклі гуляють меткі хлопчаки (І. Нехода).

ГОРОДО́К (цурка для гри в городки), СКРА́КЛЯ, СКРА́КОЛЬ. Городки роблять з твердого дерева; Він відразу ж вибив стоячу скраклю (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. скракля — скра́кля іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. скракля — -і, ж. Дерев'яна циліндрична цурпалка, признач. для гри в скраклі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скракля — СКРА́КЛЯ, і, ж. Дерев'яна циліндрична цурпалка, признач. для гри в скраклі. Він відразу ж вибив стоячу скраклю (О. Донченко).  Словник української мови у 20 томах
4. скракля — СКРА́КЛЯ, і, ж. Дерев’яна циліндрична цурпалка, признач. для гри в скраклі. Він відразу ж вибив стоячу скраклю (Донч., IV, 1957, 379).  Словник української мови в 11 томах