скреготати —
-очу, -очеш і скреготіти, -очу, -отиш, недок. 1》 Створювати скрегіт (у 1 знач.). 2》 Утворювати скрегіт (у 2 знач.). 3》 розм. Те саме, що скрекотати, скрекотіти 1). || Надривно квакати (про жаб). || перен. Швидко, безупинно говорити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скреготати —
СКРЕГОТА́ТИ, очу́, о́чеш і СКРЕГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. 1. Створювати скрегіт (у 1 знач.). На річці скрегоче крига, сірий весняний присмерк ввесь у тривозі (М. Коцюбинський); Я піднімаюся й прочиняю двері. Вони скрегочуть від зимової застуди (Т.
Словник української мови у 20 томах
скреготати —
скрегота́ти (скреготі́ти, скри́гати, скрипі́ти і т. ін.) / заскрегота́ти (заскреготі́ти, скрегну́ти, скрегону́ти, скреготну́ти, скригну́ти, заскрипі́ти, скри́пнути і т. ін.) зуба́ми. Виявляти гнів, роздратування, невдоволення і т. ін.
Фразеологічний словник української мови
скреготати —
СКРЕГОТА́ТИ (СКРЕГОТІ́ТИ) (утворювати звуки тертям верхнього ряду зубів об нижній), СКРИПІ́ТИ. — Док.: проскрегота́ти, проскреготі́ти, скри́пнути. Часом зубами скрегочеш від тоскності за тим, що було (О. Гончар); Аж зубами скрипів, але змовчав (Г.
Словник синонімів української мови
скреготати —
СКРЕГОТА́ТИ, очу́, о́чеш і СКРЕГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. 1. Створювати скрегіт (у 1 знач.). На річці скрегоче крига, сірий весняний присмерк ввесь у тривозі (Коцюб., II, 1955, 260); Я піднімаюся й прочиняю двері.
Словник української мови в 11 томах
скреготати —
Скрегота́ти, -чу́, -чеш гл. 1) Скрежетать. Зубами скрегоче. Шевч. 2) Стрекотать. Ой в лісі, лісі сова скрегоче. Чуб. V. 683. Оце мабуть дощ буде, що так скрегочуть жаби. 3) Болтать, скоро и много говорить. Скрегоче, мов сорока на вербі.
Словник української мови Грінченка