скреготуха —
-и, ж., розм. Та, що безупинно скрегоче, скреготить (у 3 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
скреготуха —
СКРЕГОТУ́ХА, и, ж., розм. Та, що безупинно скрегоче, скреготить (у 3 знач.). Заскреготала сорока, та що далі, то все хутчіш та все дрібніш... – А бодай тобі заціпило, скреготухо! – крикнув горобчик (Леся Українка).
Словник української мови у 20 томах
скреготуха —
СКРЕГОТУ́ХА, и, ж., розм. Та, що безупинно скрегоче, скреготить (у 3 знач.). Заскреготала сорока, та що далі, то все хутчіш та все дрібніш… — А бодай тобі заціпило, скреготухо! — крикнув горобчик (Л. Укр., III, 1952, 482).
Словник української мови в 11 томах