1. Орфографічний словник української мови

скреготуха

скреготу́ха

іменник жіночого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скреготуха — -и, ж., розм. Та, що безупинно скрегоче, скреготить (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скреготуха — СКРЕГОТУ́ХА, и, ж., розм. Та, що безупинно скрегоче, скреготить (у 3 знач.). Заскреготала сорока, та що далі, то все хутчіш та все дрібніш... – А бодай тобі заціпило, скреготухо! – крикнув горобчик (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  3. скреготуха — СКРЕГОТУ́ХА, и, ж., розм. Та, що безупинно скрегоче, скреготить (у 3 знач.). Заскреготала сорока, та що далі, то все хутчіш та все дрібніш… — А бодай тобі заціпило, скреготухо! — крикнув горобчик (Л. Укр., III, 1952, 482). Словник української мови в 11 томах