Орфографічний словник української мови

скрипун

скрипу́н

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. скрипун — -а, ч. 1》 Той, хто скрипить. 2》 Молодий глухар, який тільки починає токувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови