скрипун

скрипу́н

-а, ч.

1》 Той, хто скрипить.

2》 Молодий глухар, який тільки починає токувати.

Значення в інших словниках

1. скрипун — скрипу́н іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови