Орфографічний словник української мови

скісний

скісни́й

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. скісний — [ск'існий] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
  2. скісний — -а, -е. Який відхиляється від горизонтального або вертикального положення; похилий, косий. || Розташований під кутом до горизонтальної лінії, площини. || Який має похилу площину. || Який відхилився від свого звичайного напрямку і рухається або падає по діагоналі, навскіс. Скісний погляд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скісний — СКІСНИ́Й, а́, е́. Який відхиляється від горизонтального або вертикального положення; похилий, косий. Батурін з'ясував, що в м'яких породах належить бити рівні шпури, у твердих – скісні (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. скісний — КО́СИЙ (розташований похило до горизонтальної або вертикальної площини), НАВСКІ́СНИЙ (НАВКІ́СНИЙ), СКІСНИ́Й, ПОХИ́ЛИЙ, СКО́ШЕНИЙ, ПЕРЕКО́ШЕНИЙ (який скривився на один бік). Сонце спустилось низько, заглянуло в вікна косим промінням (І.  Словник синонімів української мови
  5. скісний — Скі́сний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. скісний — СКІСНИ́Й, а́, е́. Який відхиляється від горизонтального або вертикального положення; похилий, косий. Батурін з’ясував, що в м’яких породах належить бити рівні шпури, у твердих — скісні (Гур.  Словник української мови в 11 томах
  7. скісний — Скісний, -а, -е Наклонный. Шух. І. 154.  Словник української мови Грінченка