скісний

СКІСНИ́Й, а́, е́.

Який відхиляється від горизонтального або вертикального положення; похилий, косий.

Батурін з'ясував, що в м'яких породах належить бити рівні шпури, у твердих – скісні (О. Гуреїв);

// Розташований під кутом до горизонтальної лінії, площини.

Найбільш характерне для київських килимів ритмічне повторення одного мотиву прямими або скісними рядами (із журн.);

Довжелезні скісні пасма сонячного світла пронизували лісову сутінь (Ю. Бедзик);

// Який має похилу площину.

Гонтарі ночували в тісній луб'яній колибі, зложеній тілько з даху, покладеного на скісних платвах (І. Франко);

// Який рухається або падає по діагоналі, навскіс.

В лице б'є скісний, холодний дощ (Н. Рибак);

Не спускаючись нижче, літаки капнули над лісом скісними бомбами, і гулкі ліси застугоніли (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. скісний — скісни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. скісний — [ск'існий] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
3. скісний — -а, -е. Який відхиляється від горизонтального або вертикального положення; похилий, косий. || Розташований під кутом до горизонтальної лінії, площини. || Який має похилу площину. || Який відхилився від свого звичайного напрямку і рухається або падає по діагоналі, навскіс. Скісний погляд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. скісний — КО́СИЙ (розташований похило до горизонтальної або вертикальної площини), НАВСКІ́СНИЙ (НАВКІ́СНИЙ), СКІСНИ́Й, ПОХИ́ЛИЙ, СКО́ШЕНИЙ, ПЕРЕКО́ШЕНИЙ (який скривився на один бік). Сонце спустилось низько, заглянуло в вікна косим промінням (І.  Словник синонімів української мови
5. скісний — Скі́сний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. скісний — СКІСНИ́Й, а́, е́. Який відхиляється від горизонтального або вертикального положення; похилий, косий. Батурін з’ясував, що в м’яких породах належить бити рівні шпури, у твердих — скісні (Гур.  Словник української мови в 11 томах
7. скісний — Скісний, -а, -е Наклонный. Шух. І. 154.  Словник української мови Грінченка