слизько —
Присл. до слизький. || у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
слизько —
СЛИ́ЗЬКО. Присл. до слизьки́й. Взявся [Іван] чистити коропчаків. Луска сипнула на лице, риба слизько вихоплювалася з рук (Є. Гуцало); // у знач. пред. Де дощ іде, а де слизько! (прислів'я); У нас нині відлига, мокро страх, слизько (М.
Словник української мови у 20 томах
слизько —
Сли́зько, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
слизько —
СЛИ́ЗЬКО. Присл. до слизьки́й. Взявся [Іван] чистити коропчаків. Луска сипнула на лице, риба слизько вихоплювалася з рук (Гуц., Скупана.., 1964, 247); // у знач. присудк. сл. Де дощ іде, а де слизько! (Укр.. присл..
Словник української мови в 11 томах