слизько
СЛИ́ЗЬКО.
Присл. до слизьки́й.
Взявся [Іван] чистити коропчаків. Луска сипнула на лице, риба слизько вихоплювалася з рук (Є. Гуцало);
// у знач. пред.
Де дощ іде, а де слизько! (прислів'я);
У нас нині відлига, мокро страх, слизько (М. Коцюбинський);
Колонка стояла на горбику, тут було слизько, розлита вода позамерзала, легко було впасти (І. Сенченко).
Словник української мови (СУМ-20)