1. Словник української мови у 20 томах

слизько

СЛИ́ЗЬКО.

Присл. до слизьки́й.

Взявся [Іван] чистити коропчаків. Луска сипнула на лице, риба слизько вихоплювалася з рук (Є. Гуцало);

// у знач. пред.

Де дощ іде, а де слизько! (прислів'я);

У нас нині відлига, мокро страх, слизько (М. Коцюбинський);

Колонка стояла на горбику, тут було слизько, розлита вода позамерзала, легко було впасти (І. Сенченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слизько — сли́зько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. слизько — Присл. до слизький. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. слизько — Сли́зько, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. слизько — СЛИ́ЗЬКО. Присл. до слизьки́й. Взявся [Іван] чистити коропчаків. Луска сипнула на лице, риба слизько вихоплювалася з рук (Гуц., Скупана.., 1964, 247); // у знач. присудк. сл. Де дощ іде, а де слизько! (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах