слизький

СЛИЗЬКИ́Й, а́, е́.

1. Дуже гладкий, який майже не утворює тертя, на якому важко втриматися, встояти; який ледве утримує на собі кого-, що-небудь; ковзкий.

Христя спускається з гори. Та й слизька ж яка! Ноги так і йдуть; коли б ще не впасти (Панас Мирний);

Він давно згубив свого картузика, кілька разів падав на слизькій дорозі (М. Коцюбинський);

Брязнули десь засуви, і в каземат важко впав чоловік, зірвавшись з слизької драбинки (З. Тулуб);

Земля після дощу стала слизькою (М. Томчаній);

// у знач. ім. слизьке́, ко́го, с. Дуже гладке місце, на якому важко втриматися, встояти.

* У порівн. Господиня підійшла, обережно ступаючи, неначе по слизькому (Д. Ткач).

2. Якого ледве можна втримати в руках; порский.

Таке слизьке, що й двома рукама не вдержиш (прислів'я);

Назустріч мені поспішала з базару жінка.., з їх кошиків, повних слизького м'яса, виглядали барвінок і первоцвіт (М. Коцюбинський);

Важкі колода й слизькі дошки випорскували з рук, падали в ковбані разом з людьми (О. Довженко).

3. перен. Який може призвести до поганих наслідків; ненадійний, небезпечний.

– Великий світ, та слизькі дороги: той, дивись, там підсковзнувсь, той – там спіткнувсь, .. і не нам, грішним, карати свого брата! – відмовив Максим (Л. Яновська).

4. Вкритий слизом.

Я чую, як в траві метелик колихнеться, Як гадана слизька до зілля доторкнеться (Л. Боровиковський);

Христина Максимівна кинула слизького коропа в таз (Є. Кравченко);

Медуза. Морський холодець... Кругле, як мисочка, біле, .. слизьке, холодне й прозоре... (Остап Вишня);

Гарбузи б'ють прямо об землю, а потім з їхніх золотистих пазух вибирають слизьке насіння (М. Стельмах);

Чорні стіни невеликої кімнатки були аж слизькі від цвілі (М. Коцюбинський);

Слизьке м'ясо.

5. Який містить слиз або схожий на слиз.

Оля любовно ворушила довгі кільця ще сирових ковбас.., без огиди мачаючи руки у слизьку юшку, що стікала на дошку стола з мертвої птиці (М. Коцюбинський);

Вітер лине отак над болотом, де й вода вся важка, мов свічадо тьмяне, вбрана в ряску й слизьке баговіння [баговиння] (Леся Українка);

Під льодом вода затхнулася, зогрілася, слизька, зелена (К. Гордієнко).

6. перен. У якому приховане щось небезпечне, двозначне, сумнівне і т. ін.

Не знаю, чи видрукують [“Fata morgana”], бо тема з цензурного боку дуже слизька (М. Коцюбинський);

Він збирався поговорити з Каргатом на досить слизьку тему (Ю. Шовкопляс);

// Який уміє легко, спритно знаходити вихід із скрутного становища, вдаючись до хитрощів, лесощів, підступу.

Серед них ми бачимо .. редактора “Нової ради”, слизького і викрутливого (В. Еллан-Блакитний);

// Непевний, нещирий.

Хто розбере цього чоловіка – надто вже він тихий та слизький, влесливий та вкрадливий (М. Чабанівський);

Не злюбила його Докія. Де за ті цукерки, що дітям не дав, а за те, що якийсь він слизький був, дуже низько кланявся усім Чумакам (В. Кучер).

7. Непристойний, сласний (про очі, погляд).

Його слизькі, блудливі очі Зирчать [зирять], як з нірок ховрахи... (Я. Шпорта).

◇ Виво́дити / ви́вести на слизьке́ див. виво́дити¹;

Заганя́ти (зво́дити) / загна́ти (звести́) на слизьке́ див. заганя́ти¹;

Залиша́ти (лиша́ти) / зали́ши́ти (лиши́ти) на слизько́му див. залиша́ти;

Крути́тися / покрути́тися на слизько́му див. крути́тися;

(1) Наганя́ти на слизьке́ (д) див. заганя́ти¹; На слизькі́й доро́зі див. доро́га;

Опини́тися / опиня́тися на слизько́му див. опиня́тися;

Пійма́ти (спійма́ти, злови́ти) / лови́ти на слизько́му див. пійма́ти;

Попа́сти (загна́тися, наско́чити, потра́пити і т. ін.) / попада́ти (заганя́тися, наска́кувати, потрапля́ти і т. ін.) на слизьке́ див. попада́ти;

(2) Попа́сти на слизьку́ (д) див. попада́ти.