слизький

слизьки́й

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слизький — Ковзький, (в руках) порский <б. з. порський>, вислизущий; (шлях) сумнівний, ненадійний, небезпечний; (хто) в'юнкий, непевний; (- очі) блудливий. Словник синонімів Караванського
  2. слизький — [слиез'кий] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. слизький — -а, -е. 1》 Дуже гладкий, який майже не утворює тертя, на якому важко втриматися, встояти; який ледве утримує на собі кого-, що-небудь; ковзкий. || Якого ледве можна втримати в руках; порский. || у знач. ім. слизьке, -кого... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. слизький — див. склизький Словник чужослів Павло Штепа
  5. слизький — СЛИЗЬКИ́Й, а́, е́. 1. Дуже гладкий, який майже не утворює тертя, на якому важко втриматися, встояти; який ледве утримує на собі кого-, що-небудь; ковзкий. Христя спускається з гори. Та й слизька ж яка!... Словник української мови у 20 томах
  6. слизький — А, -е. Ненадійний, непевний. Слизький тип. Словник сучасного українського сленгу
  7. слизький — виво́дити / ви́вести на слизьке́ кого. Ставити когось у скрутне, неприємне для нього становище, виклика́ти в кого-небудь стан розгубленості. Фразеологічний словник української мови
  8. слизький — ЛИЦЕМІ́РНИЙ (який приховує свої справжні думки, почуття, наміри й т. ін.), НЕЩИ́РИЙ, БРЕХЛИ́ВИЙ, СЛИЗЬКИ́Й, ФАЛЬШИ́ВИЙ, ЛУКА́ВИЙ, КРИВОДУ́ШНИЙ, КРИВОПРИСЯ́ЖНИЙ, КРУТІ́ЙСЬКИЙ, ДВОЛИ́КИЙ, ДВОЛИ́ЦИЙ, ДВОЛИ́ЧНИЙ рідко, ДВОЄДУ́ШНИЙ заст. Словник синонімів української мови
  9. слизький — Слизьки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. слизький — СЛИЗЬКИ́Й, а́, е́. 1. Дуже гладкий, який майже не утворює тертя, на якому важко втриматися, встояти; який ледве утримує на собі кого-, що-небудь; ковзкий. Христя спускається з гори. Та й слизька ж яка!... Словник української мови в 11 томах