слизький

слизьки́й

-а, -е.

1》 Дуже гладкий, який майже не утворює тертя, на якому важко втриматися, встояти; який ледве утримує на собі кого-, що-небудь; ковзкий.

|| Якого ледве можна втримати в руках; порский.

|| у знач. ім. слизьке, -кого, с. Дуже гладке місце, на якому важко втриматися, встояти.

|| перен. Який може призвести до поганих наслідків; ненадійний, небезпечний.

Збивати на слизьке — ставити кого-небудь у скрутне, незручне становище.

Підбивати на слизьке — провокувати, штовхати кого-небудь на якісь непевні, небезпечні вчинки.

2》 Вкритий слизом.

3》 Який містить слиз або схожий на слиз.

4》 перен. У якому приховане щось небезпечне, двозначне, сумнівне і т. ін.

|| Який уміє легко, спритно знаходити вихід із скрутного становища, вдаючись до хитрощів, підступу.

|| Непевний, нещирий.

|| У якому є щось непристойне, сласне.

|| Який виражає щось непристойне, сласне.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слизький — слизьки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. слизький — Ковзький, (в руках) порский <б. з. порський>, вислизущий; (шлях) сумнівний, ненадійний, небезпечний; (хто) в'юнкий, непевний; (- очі) блудливий. Словник синонімів Караванського
  3. слизький — [слиез'кий] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  4. слизький — див. склизький Словник чужослів Павло Штепа
  5. слизький — СЛИЗЬКИ́Й, а́, е́. 1. Дуже гладкий, який майже не утворює тертя, на якому важко втриматися, встояти; який ледве утримує на собі кого-, що-небудь; ковзкий. Христя спускається з гори. Та й слизька ж яка!... Словник української мови у 20 томах
  6. слизький — А, -е. Ненадійний, непевний. Слизький тип. Словник сучасного українського сленгу
  7. слизький — виво́дити / ви́вести на слизьке́ кого. Ставити когось у скрутне, неприємне для нього становище, виклика́ти в кого-небудь стан розгубленості. Фразеологічний словник української мови
  8. слизький — ЛИЦЕМІ́РНИЙ (який приховує свої справжні думки, почуття, наміри й т. ін.), НЕЩИ́РИЙ, БРЕХЛИ́ВИЙ, СЛИЗЬКИ́Й, ФАЛЬШИ́ВИЙ, ЛУКА́ВИЙ, КРИВОДУ́ШНИЙ, КРИВОПРИСЯ́ЖНИЙ, КРУТІ́ЙСЬКИЙ, ДВОЛИ́КИЙ, ДВОЛИ́ЦИЙ, ДВОЛИ́ЧНИЙ рідко, ДВОЄДУ́ШНИЙ заст. Словник синонімів української мови
  9. слизький — Слизьки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. слизький — СЛИЗЬКИ́Й, а́, е́. 1. Дуже гладкий, який майже не утворює тертя, на якому важко втриматися, встояти; який ледве утримує на собі кого-, що-небудь; ковзкий. Христя спускається з гори. Та й слизька ж яка!... Словник української мови в 11 томах