Орфографічний словник української мови

слинтяй

слинтя́й

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. слинтяй — СЛИНТЯ́Й, я́, ч., розм. Те саме, що слинько́ 2. Треба ізолювати наших бійців від нестійких, боягузів, слинтяїв (О. Довженко); Всі .. чули владний голос Масла. Він гиркав на інженерів, обзивав неробами і слинтяями, а тих, хто пробував огризатися, залякував (А. Хижняк).  Словник української мови у 20 томах
  2. слинтяй — СЛИНТЯ́Й, я́, ч., розм. Те саме, що слинько́ 2. Треба ізолювати наших бійців від нестійких, боягузів, слинтяїв (Довж., І, 1958, 146); Всі.. чули владний голос Масла. Він гиркав на інженерів, обзивав неробами і слинтяями, а тих, хто пробував огризатися, залякував (Хижняк, Невгамовна, 1961, 215).  Словник української мови в 11 томах