слинтяй
СЛИНТЯ́Й, я́, ч., розм. Те саме, що слинько́ 2.
Треба ізолювати наших бійців від нестійких, боягузів, слинтяїв (Довж., І, 1958, 146);
Всі.. чули владний голос Масла. Він гиркав на інженерів, обзивав неробами і слинтяями, а тих, хто пробував огризатися, залякував (Хижняк, Невгамовна, 1961, 215).
Словник української мови (СУМ-11)