Орфографічний словник української мови

слідочок

слідо́чок

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. слідочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до слід I 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. слідочок — СЛІДО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до слід¹ 1, 2. – Невже се Пилипчин слідочок? Збилось уночі з шляху? – вдарило Катрі в голову (Панас Мирний); Впала зіронька понад лісом, викресала вогненний слідочок (М. Олійник).  Словник української мови у 20 томах
  3. слідочок — СЛІДО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до слід¹ 1, 2. — Невже се Пилипчин слідочок? Збилось уночі з шляху? — вдарило Катрі в голову (Мирний, IV, 1955, 305); На жовтім пісочку Два слідочки знати.  Словник української мови в 11 томах