слідочок

СЛІДО́ЧОК, чка, ч.

Зменш.-пестл. до слід¹ 1, 2.

– Невже се Пилипчин слідочок? Збилось уночі з шляху? – вдарило Катрі в голову (Панас Мирний);

Впала зіронька понад лісом, викресала вогненний слідочок (М. Олійник).

Значення в інших словниках

1. слідочок — слідо́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. слідочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до слід I 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. слідочок — СЛІДО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до слід¹ 1, 2. — Невже се Пилипчин слідочок? Збилось уночі з шляху? — вдарило Катрі в голову (Мирний, IV, 1955, 305); На жовтім пісочку Два слідочки знати.  Словник української мови в 11 томах