слідочок
СЛІДО́ЧОК, чка, ч.
Зменш.-пестл. до слід¹ 1, 2.
– Невже се Пилипчин слідочок? Збилось уночі з шляху? – вдарило Катрі в голову (Панас Мирний);
Впала зіронька понад лісом, викресала вогненний слідочок (М. Олійник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- слідочок — слідо́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- слідочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до слід I 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- слідочок — СЛІДО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до слід¹ 1, 2. — Невже се Пилипчин слідочок? Збилось уночі з шляху? — вдарило Катрі в голову (Мирний, IV, 1955, 305); На жовтім пісочку Два слідочки знати. Словник української мови в 11 томах