слідочок
СЛІДО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до слід¹ 1, 2.
— Невже се Пилипчин слідочок? Збилось уночі з шляху? — вдарило Катрі в голову (Мирний, IV, 1955, 305);
На жовтім пісочку Два слідочки знати. Гой, один слідочок — То мого милого, А другий слідочок — Коня вороного (Нар. лірика, 1956, 167);
Впала зіронька понад лісом, викресала вогненний слідочок (М. Ол., Чуєш.., 1959, 47).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- слідочок — слідо́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- слідочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до слід I 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- слідочок — СЛІДО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до слід¹ 1, 2. – Невже се Пилипчин слідочок? Збилось уночі з шляху? – вдарило Катрі в голову (Панас Мирний); Впала зіронька понад лісом, викресала вогненний слідочок (М. Олійник). Словник української мови у 20 томах