слідство

СЛІ́ДСТВО, а, с.

1. Розслідування обставин, пов’язаних із злочином, яке проводять органи юстиції.

Справа донеслася до жандармерії, почалося слідство (Фр., III, 1950, 46);

Ладнов одержав згодом матеріали слідства, що з усією очевидністю встановлювали Маркову вину (Мик., II, 1957, 553);

// розм. Розпитування, дізнавання про кого-, що-небудь.

Приїздив інспектор, член земської управи, було слідство, допити — і все скінчилося тим, що її перенесено [переведено] до другої школи (Коцюб., І, 1955, 307);

Прийшов [панотець] до кухні й переводив ціле слідство, хто збив шибку (Март., Тв., 1954, 247).

Бу́ти (перебува́ти і т. ін.) під слі́дством; Бу́ти (пробу́ти) у (в) слі́дстві, заст.— бути притягненим до судового розслідування у зв’язку з підозрою у причетності до злочину.

Він колись був під слідством: розбалакався з одним пацієнтом, а той написав на нього донос. Ледве викрутився, бідолаха (Тулуб, В степу.., 1964, 293);

— Вас викликано на офіційну розмову, і тут немає Миколи Тихоновича, а є прокурор.— Пробачте,— підхопився з стільця Масло. — Я цих тонкощів не знаю. Не був ніколи під судом і слідством (Хижняк, Невгамовна, 1961, 310);

Так в слідстві близько року я пробув (Фр., XIII, 1954, 74);

Вести́ (чини́ти, учини́ти і т. ін.) слі́дство; заст. Писа́ти слі́дство — вести розслідування якої-небудь судової справи для виявлення винних.

До о. Василя наїхали з міста урядовці чинити слідство (Вас., Талант, 1955, 44);

Привезли [братів] у город, зараз заперли бідолах в острог та й почали писать слідство (Стор., І, 1957, 49);

І не допитуючись нічого, і слідства не пишучи, начальство забило чоловіка в кайдани й потягло на вулицю (Стельмах, І, 1962, 624);

О́ргани слі́дства — те саме, що Слі́дчі о́ргани ( див. слі́дчий).

Радянська криміналістика.. озброює органи слідства, прокуратуру і суд науковими методами і засобами збирання, фіксації і дослідження різних доказів, забезпечуючи встановлення істини (Наука.., 9, 1957, 14).

2. збірн., розм. Ті, що ведуть розслідування судової справи; слідчі.

Варчука безвідступно лихоманили думки, що ж робити з кіньми? А що, коли у село наїде слідство, почнуть докопуватися до всього? (Стельмах, II, 1962, 220).