1. Великий тлумачний словник сучасної мови

слідство

слі́дство

-а, с.

1》 Розслідування обставин, пов'язаних із злочином, яке проводять органи юстиції.

|| розм. Розпитування, дізнавання про кого-, що-небудь.

Бути (перебувати і т. ін.) під слідством — бути притягненим до судового розслідування у зв'язку з підозрою у причетності до злочину.

Вести слідство — вести розслідування якої-небудь судової справи для виявлення винних.

2》 збірн., розм. Ті, що ведуть розслідування судової справи; слідчі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слідство — слі́дство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. слідство — Розслідування, г. розслідження; ЖМ. розпити, розпитування; ЗБ. слідчі. Словник синонімів Караванського
  3. слідство — [с'л’ідзтво] -ва, м. (на) -в'і Орфоепічний словник української мови
  4. слідство — (суд.) допит, випит, розгляд, розшук, вишук Словник чужослів Павло Штепа
  5. слідство — СЛІ́ДСТВО, а, с. 1. З'ясування та розслідування обставин, пов'язаних із злочином, яке проводять органи юстиції. Справа донеслася до жандармерії, почалося слідство (І. Словник української мови у 20 томах
  6. слідство — СЛІ́ДСТВО (з'ясування обставин, пов'язаних із злочином, яке провадять судові органи), РОЗСЛІ́ДУВАННЯ, РО́ЗСЛІД, ДІЗНА́ННЯ. Справа донеслася до жандармерії, почалося слідство (І. Франко); Спитав дядько Клим, що за них (бандитів) чути. Словник синонімів української мови
  7. слідство — Слі́дство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. слідство — СЛІ́ДСТВО, а, с. 1. Розслідування обставин, пов’язаних із злочином, яке проводять органи юстиції. Справа донеслася до жандармерії, почалося слідство (Фр. Словник української мови в 11 томах
  9. слідство — Слідство, -ва с. Слѣдствіе. Заперли бідолах в острог та й почали писати слідство. Стор. І. 48. Словник української мови Грінченка