слідування

СЛІ́ДУВАННЯ, я, с. Дія за знач. слі́дувати 1, 2.

За хвилину озирнулась ще раз і побачила, що юнак у плюшевому капелюсі змінив напрям свого слідування на сто вісімдесят градусів і йде слідом за нею. Це і збентежило і заінтригувало Ніну (Добр., Тече річка.., 1961, 76);

Вантажі далекого слідування.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слідування — слі́дування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. слідування — -я, с. Дія за знач. слідувати 1), 2). Вантажі далекого слідування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. слідування — СЛІ́ДУВАННЯ, я, с. Дія за знач. слі́дувати 1, 2. За хвилину озирнулась ще раз і побачила, що юнак у плюшевому капелюсі змінив напрям свого слідування на сто вісімдесят градусів і йде слідом за нею. Це і збентежило і заінтригувало Ніну (С. Словник української мови у 20 томах