Орфографічний словник української мови

сліпцем

сліпце́м

прислівник

незмінювана словникова одиниця

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сліпцем — див. навмання  Словник синонімів Вусика
  2. сліпцем — присл., розм. 1》 Те саме, що сліпма. 2》 Те саме, що настирливо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сліпцем — СЛІПЦЕ́М, присл., розм. 1. Те саме, що сліпма́. 2. Те саме, що насти́рливо. – Хіба я смола, щоб я лип кому до чобіт? От Соломія, то це правдива смола: сліпцем лізе тобі в вічі (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
  4. сліпцем — СЛІПЦЕ́М, присл., розм. 1. Те саме, що сліпма́. 2. Те саме, що насти́рливо. — Хіба я смола, щоб я лип кому до чобіт? От Соломія, то це правдива смола: сліпцем лізе тобі в вічі (Н.-Лев., VI, 1966, 406).  Словник української мови в 11 томах
  5. сліпцем — Сліпцем нар. = сліпма. Лізе сліпцем та й все товче. Васильк. у.  Словник української мови Грінченка