сліпцем

СЛІПЦЕ́М, присл., розм.

1. Те саме, що сліпма́.

2. Те саме, що насти́рливо.

— Хіба я смола, щоб я лип кому до чобіт? От Соломія, то це правдива смола: сліпцем лізе тобі в вічі (Н.-Лев., VI, 1966, 406).

Значення в інших словниках

1. сліпцем — сліпце́м прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. сліпцем — див. навмання  Словник синонімів Вусика
3. сліпцем — присл., розм. 1》 Те саме, що сліпма. 2》 Те саме, що настирливо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сліпцем — СЛІПЦЕ́М, присл., розм. 1. Те саме, що сліпма́. 2. Те саме, що насти́рливо. – Хіба я смола, щоб я лип кому до чобіт? От Соломія, то це правдива смола: сліпцем лізе тобі в вічі (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
5. сліпцем — Сліпцем нар. = сліпма. Лізе сліпцем та й все товче. Васильк. у.  Словник української мови Грінченка