смеркнути —
див. смеркати
Словник синонімів Вусика
смеркнути —
див. смеркати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
смеркнути —
СМЕ́РКНУТИ див. смерка́ти.
Словник української мови у 20 томах
смеркнути —
сме́ркло в голові́ кому, у кого. Хто-небудь відчув запаморочення (від удару, хвороби тощо). — Ти чого мою доньку габзуєш? — скипів Окунь.— Ану гайда в свої ліси, поки тобі не смеркло в голові (М. Стельмах).
Фразеологічний словник української мови
смеркнути —
СМЕРКА́ТИ безос. (темніти після заходу сонця), СМЕРКА́ТИСЯ, ВЕЧОРІ́ТИ, СУТЕНІ́ТИ, ПРИМЕРКА́ТИ, ТЕМНІ́ТИ, ПОНОЧІ́ТИ розм., НОЧІ́ТИ рідше. — Док.: сме́ркнути, сме́ркнутися, посутені́ти, зсутені́ти, приме́ркнути (приме́ркти), осме́ркнути розм.
Словник синонімів української мови
смеркнути —
СМЕ́РКНУТИ див. смерка́ти.
Словник української мови в 11 томах
смеркнути —
Смеркати, -кає сов. в. смеркнути, -кне, гл. безл. Смеркаться, наступать, наступить сумеркамъ. І світає, і смеркає, день божий минає. Шевч. Стій, Векло, бо ще не смеркло. Ном. № 10888.
Словник української мови Грінченка