смеркнути
сме́ркло в голові́ кому, у кого. Хто-небудь відчув запаморочення (від удару, хвороби тощо). — Ти чого мою доньку габзуєш? — скипів Окунь.— Ану гайда в свої ліси, поки тобі не смеркло в голові (М. Стельмах).
Фразеологічний словник української мови