Орфографічний словник української мови

смерковий

смеркови́й

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. смерковий — -а, -е. Який буває під час смеркання (про світло); неяскравий, слабий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. смерковий — СМЕРКОВИ́Й, а́, е́. Який буває під час смеркання (про світло); неяскравий, слабий. Надворі поночіло .. Здавалось, що ми під землею, в якихось велетенських копальнях, котрі несподівано освітив зверху каламутний смерковий світ (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
  3. смерковий — СМЕРКОВИ́Й, а́, е́. Який буває під час смеркання (про світло); неяскравий, слабий. Надворі поночіло.. Здавалось, що ми під землею, в якихось велетенських копальнях, котрі несподівано освітив зверху каламутний смерковий світ (Н.-Лев., II, 1956, 389).  Словник української мови в 11 томах