смерковий
СМЕРКОВИ́Й, а́, е́. Який буває під час смеркання (про світло); неяскравий, слабий.
Надворі поночіло.. Здавалось, що ми під землею, в якихось велетенських копальнях, котрі несподівано освітив зверху каламутний смерковий світ (Н.-Лев., II, 1956, 389).
Словник української мови (СУМ-11)