1. Словник української мови в 11 томах

смерковий

СМЕРКОВИ́Й, а́, е́. Який буває під час смеркання (про світло); неяскравий, слабий.

Надворі поночіло.. Здавалось, що ми під землею, в якихось велетенських копальнях, котрі несподівано освітив зверху каламутний смерковий світ (Н.-Лев., II, 1956, 389).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смерковий — смеркови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. смерковий — -а, -е. Який буває під час смеркання (про світло); неяскравий, слабий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смерковий — СМЕРКОВИ́Й, а́, е́. Який буває під час смеркання (про світло); неяскравий, слабий. Надворі поночіло .. Здавалось, що ми під землею, в якихось велетенських копальнях, котрі несподівано освітив зверху каламутний смерковий світ (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах