Орфографічний словник української мови

смугач

смуга́ч

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. смугач — -а, ч. Рід водяних ссавців ряду китоподібних з неглибокими поздовжніми складками (ніби смугами) шкіри на шиї та череві.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. смугач — СМУГА́Ч, а́, ч. Рід водяних ссавців ряду китоподібних з неглибокими поздовжніми складками (ніби смугами) шкіри на шиї та череві. Тримаються смугачі поодинці, парами або по троє (з наук. літ.); Малий смугач; Кит-смугач.  Словник української мови у 20 томах
  3. смугач — СМУГА́Ч, а́, ч. Рід водяних ссавців ряду китоподібних з неглибокими поздовжніми складками (ніби смугами) шкіри на шиї та череві.  Словник української мови в 11 томах