Словник української мови у 20 томах

смугач

СМУГА́Ч, а́, ч.

Рід водяних ссавців ряду китоподібних з неглибокими поздовжніми складками (ніби смугами) шкіри на шиї та череві.

Тримаються смугачі поодинці, парами або по троє (з наук. літ.);

Малий смугач;

Кит-смугач.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. смугач — смуга́ч іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. смугач — -а, ч. Рід водяних ссавців ряду китоподібних з неглибокими поздовжніми складками (ніби смугами) шкіри на шиї та череві.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смугач — СМУГА́Ч, а́, ч. Рід водяних ссавців ряду китоподібних з неглибокими поздовжніми складками (ніби смугами) шкіри на шиї та череві.  Словник української мови в 11 томах