Орфографічний словник української мови

смутненький

смутне́нький

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. смутненький — див. сумний  Словник синонімів Вусика
  2. смутненький — -а, -е. Пестл. до смутний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смутненький — СМУТНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до смутни́й. Ой, їдь, мій милий, та й не спізнися. Вже твоя вечеря пилом припала, Вже твоя мила смутненька стала (з народної пісні); Тиха була дівчина, така вже тиха, що наче вона чогось смутненька (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
  4. смутненький — СМУТНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до смутни́й. Ой, їдь, мій милий, та й не спізнися. Вже твоя вечеря пилом припала, Вже твоя мила смутненька стала (Нар. лірика, 1956, 366); Тиха була дівчина, така вже тиха, що наче вона чогось смутненька (Вовчок, І, 1955, 185).  Словник української мови в 11 томах
  5. смутненький — Смутний, -а, -е Грустный, печальный, унылый. Хазяїн смутний, все здихає. ЗОЮР. І. 73. В погоду й смутний веселим буває. Ном. № 602. ум. смутненький, смутнесенький. Чуб. V. 27. МВ. ІІ. 83.  Словник української мови Грінченка