смішно —
пр., кумедно і всі пох. від СМІШНИЙ; (кому) о. <�аж> сміх бере кого; як пр. сл. сміх, сміхота.
Словник синонімів Караванського
смішно —
1》 Присл. до смішний. || у знач. присудк. сл. 2》 у знач. присудк. сл. Те саме, що безглуздо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
смішно —
СМІ́ШНО. 1. Присл. до смішни́й. Роман захихикав так противно та смішно, що аж малі діти зареготались (І. Нечуй-Левицький); Кравець довго вагався, доки, смішно надимаючись, зважився-таки запропонувати Ясногорській свої послуги (О. Гончар); // у знач.
Словник української мови у 20 томах
смішно —
СМІ́ШНО. 1. Присл. до смішни́й. Роман захихикав так противно та смішно, що аж малі діти зареготались (Н.-Лев., VI, 1966, 406); Кравець довго вагався, доки, смішно надимаючись, зважився-таки запропонувати Ясногорській свої послуги (Гончар, III, 1959...
Словник української мови в 11 томах
смішно —
Смі́шно нар. Смѣшно. Хоч смішно, аби затишно. Ном. № 12695.
Словник української мови Грінченка