Орфографічний словник української мови

собарня

собарня́

іменник жіночого роду

собачня

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. собарня — -і, ж., збірн., розм. Те саме, що собачня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. собарня — СОБАРНЯ́, і́, ж., збірн., розм. Те саме, що собачня́. Для собарні з різниць було привозять цілого зарізаного вола й розкидають яловичину по траві (І. Нечуй-Левицький); В каламутній пітьмі вулиць лютувала собарня (В. Речмедін).  Словник української мови у 20 томах
  3. собарня — СОБАРНЯ́, і́, ж., збірн., розм. Те саме, що собачня́. Для собарні з різниць було привозять цілого зарізаного вола й розкидають яловичину по траві (Н.-Лев., VII, 1966, 283); В каламутній пітьмі вулиць лютувала собарня (Речм., Весн. грози, 1961, 170).  Словник української мови в 11 томах