собарня
СОБАРНЯ́, і́, ж., збірн., розм. Те саме, що собачня́.
Для собарні з різниць було привозять цілого зарізаного вола й розкидають яловичину по траві (Н.-Лев., VII, 1966, 283);
В каламутній пітьмі вулиць лютувала собарня (Речм., Весн. грози, 1961, 170).
Словник української мови (СУМ-11)