собаківництво
СОБАКІВНИ́ЦТВО, а, с.
1. Галузь тваринництва, яка займається розведенням собак і поліпшенням їх порід.
Багато уваги собаківництву надавали інки (Знання.., 7, 1970, 28);
Колгоспні пастухи одержать з першої на Україні школи пастушого собаківництва хороших помічників (Веч. Київ, 23.I 1958, 3).
2. Окреме господарство для розведення собак.
Словник української мови (СУМ-11)