1. Словник української мови в 11 томах

собаківництво

СОБАКІВНИ́ЦТВО, а, с.

1. Галузь тваринництва, яка займається розведенням собак і поліпшенням їх порід.

Багато уваги собаківництву надавали інки (Знання.., 7, 1970, 28);

Колгоспні пастухи одержать з першої на Україні школи пастушого собаківництва хороших помічників (Веч. Київ, 23.I 1958, 3).

2. Окреме господарство для розведення собак.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. собаківництво — собаківни́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. собаківництво — -а, с. 1》 Галузь тваринництва, яка займається розведенням собак і поліпшенням їх порід. 2》 Окреме господарство для розведення собак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. собаківництво — СОБАКІВНИ́ЦТВО, а, с. 1. Галузь тваринництва, яка займається розведенням собак і використанням собаки свійської. Багато уваги собаківництву надавали інки (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. собаківництво — Собаківни́цтво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)