собаківництво

СОБАКІВНИ́ЦТВО, а, с.

1. Галузь тваринництва, яка займається розведенням собак і використанням собаки свійської.

Багато уваги собаківництву надавали інки (з наук.-попул. літ.);

Військове собаківництво;

Декоративне собаківництво;

Мисливське собаківництво;

Службове собаківництво.

2. Окреме господарство для розведення собак.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. собаківництво — собаківни́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. собаківництво — -а, с. 1》 Галузь тваринництва, яка займається розведенням собак і поліпшенням їх порід. 2》 Окреме господарство для розведення собак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. собаківництво — Собаківни́цтво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. собаківництво — СОБАКІВНИ́ЦТВО, а, с. 1. Галузь тваринництва, яка займається розведенням собак і поліпшенням їх порід. Багато уваги собаківництву надавали інки (Знання.. Словник української мови в 11 томах