собаківництво
СОБАКІВНИ́ЦТВО, а, с.
1. Галузь тваринництва, яка займається розведенням собак і використанням собаки свійської.
Багато уваги собаківництву надавали інки (з наук.-попул. літ.);
Військове собаківництво;
Декоративне собаківництво;
Мисливське собаківництво;
Службове собаківництво.
2. Окреме господарство для розведення собак.
Словник української мови (СУМ-20)