Орфографічний словник української мови

сокорух

сокору́х

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сокорух — -у, ч. Рух соку в рослинах, особливо інтенсивний навесні та влітку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сокорух — СОКОРУ́Х, у, ч. Рух соку в рослинах, особливо інтенсивний весною та влітку. Назва першого місяця весни пояснюється тим, що в цьому місяці починається сокорух білокорої берези (з газ.); Скінчився сокорух.  Словник української мови у 20 томах
  3. сокорух — СОКОРУ́Х, у, ч. Рух соку в рослинах, особливо інтенсивний весною та влітку. У відповідні періоди року або від несприятливих зовнішніх умов у дерев ряду порід настає так званий стан спокою — опадає листя, припиняється сокорух тощо (Хлібороб Укр.  Словник української мови в 11 томах