сокорух

СОКОРУ́Х, у, ч. Рух соку в рослинах, особливо інтенсивний весною та влітку.

У відповідні періоди року або від несприятливих зовнішніх умов у дерев ряду порід настає так званий стан спокою — опадає листя, припиняється сокорух тощо (Хлібороб Укр., 10, 1966, 46);

Назва першого місяця весни пояснюється тим, що в цьому місяці починається сокорух білокорої берези (Рад. Укр., 27.II 1971, 4).

Значення в інших словниках

1. сокорух — сокору́х іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. сокорух — -у, ч. Рух соку в рослинах, особливо інтенсивний навесні та влітку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сокорух — СОКОРУ́Х, у, ч. Рух соку в рослинах, особливо інтенсивний весною та влітку. Назва першого місяця весни пояснюється тим, що в цьому місяці починається сокорух білокорої берези (з газ.); Скінчився сокорух.  Словник української мови у 20 томах